Як добре, що існує світ такий,
В якому можна із собою
На самоті побути хоч би мить,
Як серце сповнене журбою,
Поринути у вир чужих стихій,
Очистити душі скрижалі,
Втонути у безмежнім морі мрій,
Забути про свої печалі.
Фантазії вітрила розпущу,
Щоб чарівним полинуть світом,
На землю впасти краплею дощу,
Осісти росами на квітах….
02.02.2013
