Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Перевірка розміру
Перевірити
honeypot
Душу ніби розбито
Душу ніби розбито ущент і сьогодні
Вже не склеять її і не скласти до купи.
І гукає не простір, а сива безодня,
Тільки бачу як здалеку, ніби то руки
Простягає мені ні, не янгол --Дитина.
В цій маленькій істоті небачена сила
А вона мені шепче: ,, не бійся, Людино,"
І... сцілилась душа... Мабуть жити хотіла...
ID:
687470
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.09.2016 20:51:51
© дата внесення змiн: 05.09.2016 19:20:12
автор: Світлана Петренко
Вкажіть причину вашої скарги
В Обране додали :
Прочитаний усіма відвідувачами (314 )
В тому числі авторами сайту (12 ) показати авторів
ganzer , Аяз Амир-ша , Надясемена , Чайківчанка , Надія Рубінська , Олена Шабанова , Олег М. , Ninel` , В.А.М. , Genyk , korneliya , Знак Водолея
Середня оцінка поета: 0
Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова: Оповзень Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова: Відчуження Enol: -
Нові твори
Обрати твори за період:
Рік
2025
2024
2023
2022
2021
2020
2019
2018
2017
2016
2015
2014
2013
2012
2011
2010
2009
2008
2007
2006
2005
2004
2003
2002
2001
2000
Місяць
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Показати