Безсмертним дотиком, словами
Моє наповнилось життя,
Коли зривалось поміж нами
Віршами сповнене буття.
Нехай зостануться в долонях
Ті присмаки весінніх трав,
Що смутком світяться на скронях
Серед зажуреності справ.
Хай пломеніють ясні слова
Серед розмаю і зими,
Вони зігріють мене знову
Вогнем найкращої душі.
