З усього маху – «з ніг збиває»,
Перевертає,
Мелодія душі жива,
ЇЇ – дива, -
Коли, зненацька, - завітає
І – так заграє,
Що – безпорадні: голова
І – всі слова.
Коли - усе заполонила
І – підкорила
Собі: і - думи, і – життя,
Всі почуття.
Якась керує нею сила,
Що допустила
ЇЇ можливість вороття -
Із забуття.
Мелодію – ні вгамувати,
Ні зупиняти,
Цьому – ніхто не знайде слів,
Хто б не схотів.
Вона заграла нагадати
І – повертати
У світ давно минулих днів,
Забутих снів.
