***
Устами любові море шепоче -
Про теплу лагуну, тверди́ть щось своє,
Розніжує бризом, душу лоскоче,
Бентежно вистукує серце моє.
Хвилюється берег, жадання снує.
***
У світі безліч різних див.
А хто веселку прикріпив
До обрію кінцями?
Світіння каганцями
Мережаться у димці.
На шкерті - невидимці,
Прищіпками хмарини,
Усміхнені до днини.
Сім кольорів уяви -
Пост грозові забави!
Розвішені пів кола
Літають на ґринджолах.
Моргає сонце збоку -
Хай висохнуть нівроку!
***
Сонце розжарене, наче пательня,
Землю безжально пече,
Тріснутий ґрунт не замащує кельня -
Спека у груди тече.
***
Бриз співає колискові
Із великої любові,
Щоб наснились кольорові
Сни намолені, казкові.
***
Час розгладжує рубці
На життєвім полі,
Сонця промені в руці,
А душа на волі!
***
Кораблики із газети
Тримаються на плаву,
Хвилі черкають сюжети -
Подумки з ними пливу.
***
У тихих обіймах затоки
Зітхають засмучені води,
З морями зливатися ласі,
Течуть атмосферні потоки,
Розгадують таїни-коди,
Зустрінувшись у позачассі.
***
Веселки переливи в розмаїтті,
Танцюють з небом та землею.
Торкання Ваші, наймиліші в світі,
Звучать співзвучно із душею!
Дякую за позитив! 
Дякую, Юлечко, мені приємно, що так! 
Веселкою малюєм літо,
