ВЕСЕЛКОЮ ЛЮБОВІ…

***
Устами  любові  море  шепоче  -
Про  теплу  лагуну,  тверди́ть  щось  своє,
Розніжує  бризом,  душу  лоскоче,
Бентежно  вистукує  серце  моє.
Хвилюється  берег,  жадання  снує.

***
У  світі  безліч  різних  див.
А  хто  веселку  прикріпив
До  обрію  кінцями?
Світіння  каганцями
Мережаться  у  димці.
На  шкерті  -  невидимці,
Прищіпками  хмарини,
Усміхнені  до  днини.
Сім  кольорів  уяви  -
Пост  грозові  забави!

***
Сонце  розжарене,  наче  пательня,
Землю  безжально  пече,
Тріснутий  ґрунт  не  замащує  кельня  -
Спека  у  груди  тече.

***
Бриз  співає  колискові
Із  великої  любові,
Щоб  наснились  кольорові  
Сни  намолені,  казкові.

***
Час  розгладжує  рубці
На  життєвім  полі,
Сонця  промені  в  руці,
А  душа  на  волі!

***
Кораблики  із  газети
Тримаються  на  плаву,
Хвилі  черкають  сюжети  -
Подумки  з  ними  пливу.                

***
У  тихих  обіймах  затоки
Зітхають  засмучені  води,
З  морями  зливатися  ласі,
Течуть  атмосферні  потоки,
Розгадують  таїни-коди,
Зустрінувшись  у  позачассі.

***
Веселки  переливи  в  розмаїтті,
Танцюють  з  небом  та  землею.
Торкання  Ваші,  наймиліші  в  світі,
Звучать  співзвучно  із  душею!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2025
автор: Lana P.