А час летить,
мов у годиннику пісок,
Він наші дні
вціляє у висок,
Він знищує
клітини і життя,
Вбиває віру, зір
і почуття.
Цей клятий час,
такий швидкий, як згук,
Ніяк він нам
не ловиться до рук,
Він швидше світла
мимо проліта,
Мов листя із дерев,
зрива літа.
Проте він учить
мудрості життя,
Дарує щастя й радощі буття…
