Чи пам’ятаєш…на світанку днів…
Коли із глини був наш перший ксерокс…
Не існувало жодних прапорів…
А небом пролітав археоптерикс…
І була перша… і була найкраща…
Насправді всього світу королева…
Вона була тоді ще… некуряща…
Твоя єдина… або просто… Єва…
Птахи літали… реготали злісно…
Як ніч настане… перший день мине…
Так неповторно… дико… і первісно…
Любив її… а… може… що мене?…
До ніг твоїх вона текла бальзамом…
У світі… де немає прапорів…
Земля так щедро відчиняла брами
В своїм шаленстві… на початку днів…
Дощі лила… криниці відкривала…
Солодкий плід із древа пізнання
Із губ своїх вона в твої віддала…
А… може… то насправді… була я?...
І не віддаш… ніколи… і нізащо…
Тих спогадів… допоки Білий Світ…
І була – Перша… і була - Найкраща…
Чому ж тоді ти звеш її… Ліліт?...
отож-бо й воно. щось вони там мутили однозначно, а тепер попробуй розберись, хоч на біса нам то знати. ой видається мені, що там була ще й якась третя, тобто перша..)
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вона ж-відьма 
Дякую ВАМ 
Дякую,Людо 
