А інколи вітер влітає в душу
І їдучи додому в маршрутці
Хочеш закурити люльку
Встати і дати по пиці
Неважливо кому й навіщо
Інколи бувають моменти
Коли пояснень непотрібно
Хрускіт душі рве аргументи
Але ти ввічливо Виходиш
На зустріч їй що зветься мряка
Ніч якась стала темна і тиха
Тільки виє голодна собака
Тоді ти дістаєш свій мобільний
Та пропущених в ньому немає
Так сумно бути тепер вільним
Коли її інший за руку тримає.
гарний вірш
