Не запізнись на свій трамвай,
Не дай втекти свому коханню,
Щоб не казати потім лиш «прощай»,
Віддавши забуттю всі мрії і бажання.
Не розчаровуйся коли, здавалося б кінець,
Бо замерзають інколи й бурхливі водоспади,
І в почуттях буває час зими, коли вже на межі кінець,
Та неодмінно настає весна, а згодом літні зорепади.
