Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: В словах сприймаю душу - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сложной бывает жизнь, всё в ней вперемешку, иногда... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Олечко! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...не обходиться якось без нього у житті... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і мені приємно це чути Салтан Николай, 18.11.2013 - 17:43
Цікава робота дцже чуттєва і мелодійна, якось не схоже на Вашу попередню творчість, я б сказав по-новому, мені сподобалось Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...певно, подача трішки під іншим кутом зору... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Вікторе! Тетяна Луківська, 11.11.2013 - 16:24
На стіл поставлю поряд. В щирій молитві долі Схилю додолу погляд.---сокровенно Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Танечко, дякую! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Серця ж наші терпеливі. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Віталій! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Лано! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чомусь у коханні дві грані і одна з них гірчить, а інша підносить у вись. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інакше не вмію і нічого з собою не вдію. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...як же нам, Люба, без неї писати вірші... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||