Ми за губились в кольорах чорно-білого кіно
Поставивши на терези каву і чай, як добро і зло
На берегах ріки – вогонь - вода
Що вкупі піднімається й летить в інші міста.
У постмодерних формах втрачений здоровий глузд
В усьому має бути мінус й плюс
Хтось як маленька дитина без когось жити не може
А інший на розпутті багатоколійної дороги.
Яскравості, експресії, побільше кольорів
Навіщо говорити лиш про почуття, коли є купа інших слів
А терези із боку в бік хитаються щоночі
Щоб переважити сторону гущі чи заварної ночі.
