Знову вірю в чергову казку,
Зустрічаючи Новий Рік…
Забуваю я твою ласку,
Та у грудях німіє крик…
Я бажаю тобі забутись –
Огорнувшись в нове життя.
Щасливішим тобі проснутись,
Бо про це помолюся я!!!
Ти не любиш читати вірші,
Що пронизані почуттям –
Режисером для щастя буду,
Освятивши твій новий шлях…
Я бажаю тобі кохання,
Я бажаю тобі чеснот,
Щоб в піснях нині новорічних
Я твоїх не відчула нот…
Я бажаю для тебе щиро,
Всіх земних і не тільки благ,
Щоб морози додали сили
Й молодечий ще дух не згас.
Я бажаю в здоров’ї жити,
А п’яніти від почуттів,
Щоб спокуси зумів простити
Відрізняючи їх від снів…
Я бажаю тобі любові,
І кохання тобі без меж…
Ще найкращої в світі долі
Та достатку бажаю теж.
А собі я бажаю чемно,
Щоб забути твоє тепло,
Оповившись у холод вічний
Завмираю собі ж на зло…
Хай Різдво поверне у русло,
Новий Рік нехай сили дасть,
Позабути всі ті бажання,
Що старий рік забрав у нас…
Оживатиму знову й знову,
Рік за роком – за кроком крок
Та не в силі тобі обіцяти,
Що впаду в небуття зірок…
Я молитимусь завжди й далі
За щасливе твоє буття,
Бо не здатна отак в печалі
Розгубити всі почуття…
Тож пробач мені мої сльози –
В Новий Рік йди спокійно сам,
Відвертатиму всякі грози
Щоб Господь тобі щастя дав!
