Чекай чогось...Або Когось,
Або нічого...Геть нічого,
І звись по імені - не "Хтось"
Шукай маленьку нитку щастя свого...
Ця нить тонка,як волосина,
Або товста, немов канат
Для когось щастя - лиш людина,
А іншим - не пізнати грат....
Хтось охопив її двома руками
Не пустить нізащо на світі,
Та щастя заворожене словами
Знайде для втечі долю миті...
Для багатьох це щастя нестабільне,
Як гойдалка у літньому парку
Воно повинне бути зовсім вільне,
Блукати світом в лісі,у ярку...
Саме прийде, як знаєш кого кликать,
Незримо пройде крізь будівлі стіни
Його не вдасться як маріонетку смикать,
Бо волю щастя не скувати силі....
Його не втримать, як повітря в жмені,
Його не кинеш до в*язниці,
Для нього вчинки всі шалені,
Воно- води краплина із криниці....
Тож пий ту воду і не бійся
Що щастя потече нектаром,
Візьми його в долоні...Вмийся
І дорожи...мінливим даром...
