Прости мене…Із совістю в полоні,
Я вкотре ночі серед дня не сплю,
Я серденько віддам в твої долоні,
Лише пробач, я ж так тебе люблю.
Я прихилю до тебе свої дні,
І подарую всі свої хвилини,
Лише пробач мені минувші ті,
Немов без щастя змарновані години.
Лишень прийми…Дозволь щоби з тобою
За руки взялись щирі почуття,
Віддам тобі увесь цей світ весною,
Я вже пройшла крізь своє каяття…
Прости мені…Дозволь тебе торкатись,
І відчувати подих знов-знов,
Пробач й прийми, не хочу я прощатись,
Візьми собі у руки цю любов…
