Я скоро поміняю адресат,
Бо ті листи, що я в душі друкую,
Вертаються до мене без огляд,
Лише конверти наповнюються сумом.
Пустує дім, якому я писав,
Вірніше – в ньому уже нові люди,
Твій чоловік і декілька малят,
І палиш ти вірші моєї згуби.
І пошта уже більш мене нервує,
Щоб я їм за повернення платив,
Бо мої марки ніхто вже не штампує,
Як ті, що клеєні із почуттів і див.
І радять, щоб е-мейлом скористався,
Що так скоріш й надійніше бува,
Та їхній кегль стандартно озивався,
Коли рука пером закохана моя.
Я скоро поміняю адресат,
На нашу стару обшарпану квартиру,
Вона покинута, та стіни у літах
Вночі читають це всміхаючись так щиро.
