Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Adele: Зраді присвячується - ВІРШ | 
			
			
				
				 
			
		 | 
		UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
		
 
 
  | 
		
		
		
			
			
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
															
 КОМЕНТАРІ del Consuelo, 06.04.2012 - 16:00 
											Прочитала спочатку вірш - зболений... потім коментарі - не байдужі... І, о містика? Хіба те може бути?! Відчула себе Анною... Adele відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Спасибі Вам за такий відвертий коментар і ще більш щирі побажання! Чесно, я Вам дуже вдячна за такі душевні слова Спасибі Вам іще раз!  
										Make Suffer, 21.02.2012 - 11:40 
											Мабуть важко було писати цей вірш в такому стилі... За це мабуть тобі потрібно окремо шану віддати, не кожен може от так відпустити... гарний вірш. ти молодецьа от кохати варто! адже тільки в коханні можна пізнати щастя. Яка радість від підкорення верин, коли щастям нема з ким поділитися? земля, 07.02.2012 - 17:57 
											Читаю ваш вірш і розумію,що у своєму житті була на вашомі місці та в "шкірі" дівчини з вірша-Анни.Повірте,що паскудно в обох випадках.А за поезію звичайно найвища оцінка.
										Adele відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Дякую... Знаєте, інколи здається, що краще взагалі не любити... Спасибі Вам за коментар і за оцінку! оптимист, 06.02.2012 - 21:26 
											Очень красиво! только, собственные имена, тем более тех кто тебя предал не стоит увековечивать. Adele відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Спасибо, приму во внимание... На самом деле... Там были псевдонимы... Но я их решила убрать во избежание неприятных моментов...
										Adele відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Обов'язково погостюю))) Спасибі Вам!) Оксана Пронюк, 05.02.2012 - 22:22 
											Дуже відвертий емоційний згусток, вирваний з самого серця і розпростертий на папір. Для чого?! не для розради - ти надто сильна, не для поради - її ніхто не дасть, не для застороги - в ці капкани попадаєм ми всі - люблячі очі сліпі зазвичай, бо їх веде серце. Ото читаю і міркую біля тебе, певно - щоб розкріпостити крила. Щасти Тобі у Небі справжності і щирості!!!  Adele відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Твір був справді написаний у болючому пориві душі, коли, здавалось, вона от-от розірветься... Слова, що я розмашкувато ними накидала ескіз тодішнього стану моєї душі, мене ж і витягли із гроту болю і туги хоча б на напівсвітлу галявину...Спасибі Вам за такий щирий коментар! І превеличезне дякую за побажання! Невгамовний, 05.02.2012 - 17:30 
											Життєва щирість...Те, що трапляється доволі часто...Знайти сили, відпустити і з часом насолоджуватись тим, що зробили правильний вибір. Любіть себе і пам"ятайте - хто зрадив кохання - не здатний на щирі почуття Adele відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Дуже приємно читати такі слова... Важко рухатись вперед після зради... Але колись біль заспокоїться... Дякую Вам за таку щирість - у пам'яті викресався Ваш коментар і буде легше переносити хвилини розпачу)Anton, 05.02.2012 - 14:05 
											Краще один раз бути обманутим, ніж постійно жити зі страхом, що тебе обмануть.... Дуже проникливий вірш. Adele відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Погоджуюсь з Вами Спасибі за чуттєвий коментар Альфа, 05.02.2012 - 13:57 
											ідеально. ви молодчинка. просто чудово. шикарно. найкраще у житті. стільки емоцій. стільки всього і одразу. дякую дякую! Adele відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Для мене найкраща оцінка - це те, що Вам сподобалось! Сердечно дякую за стільки приємних слів А.Б.В.Гість, 05.02.2012 - 13:35 
											Ми просто втратили розважність.Закоханість - раптові почуття. Як не моє, чи варто так тужити, Але питання з іншого кінця: Як ваші справи перед Богом - Чи без петензій розійшлись... Або ви вже - одне, подружжя? Тоді не змиєте свій гріх. Матвія 19:5,6 "І хіба не читали, що він сказав: «Тому покине чоловік батька і матір та приліпиться до своєї дружини, і стануть обоє одним тілом»? Так що вони вже не двоє, а одне тіло. Отже, що Бог з’єднав одним ярмом, нехай жодна людина не розділяє». Adele відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Перш за все - спасибі за такі глибокі фрази-почуття... Пройняли!.."Як не моє, чи варто так тужити" - ось, мабуть, ключові слова... Ольга Струтинська, 05.02.2012 - 11:48 
											Уміти простити і відпустити здатний не кожен-це великий дар,хоч компенсується тільки болем .  | 
		
		
		
						
			
  | 
		
		
		
		
			
  | 
		
	||||||||||||||||||||||||||||||