Безмовна тиша й обрій уже сонний
Усіх і вся веде до сну
А серця ритм мій і не звичний й не холодний
Твоє ж кохання йому дарує весну
Сховались зорі , але місяць видно
Він свідок того , що живу тобою
Тебе кохаю й буду це мовлять невпинно
Душа ж бринить в спокійнім неспокою
