***
До циклу «В казематі»
Закатуйте мою душу, -
Я людей благаю!
Бо не можу жити в світі,
Де людей немає.
Поховайте мене швидше
У яму холодну.
Не ховайте моїх віршів,
В них душа голодна.
Не просіть і не благайте,
Я ж не цар, я – смертний.
А по серцю, як нагай
В’ється злоби терен.
Роздирає люті лев,
Патрає, чванливий…
Покидаю вимір цей,
Де постійно зливи.
10.11.11
