Вже щедра осінь пензлем у саду Малює сонця золотого схід І вітру легкокрилого ходу, Хмаринок ледь помітний в хвилях слід. Куди не глянеш – тиша золота, Палають Лаври маківки святі, Хмаринки нахилились до хреста, Щоб доля нам всміхнулась у житті.
ID: 220063 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 04.11.2010 11:47:37 © дата внесення змiн: 04.11.2010 11:47:37 автор: Ерох2
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie