Граціозно, крадькома ти ввійшла в моє життя,
Мовчки серце полонила;
І зникла.
Тихий омут і сумний
З-під тремтіння ніжних вій –
Твій погляд…
Ти зникла…
Хто є щастя? З ким ти є?
І хто я?
Душу вийняла й розбила…
Просто зникла…
Чи ж то правда, чи лиш сон,
те тепло твоїх долонь?
Віє морозний вітер;
Ніч.
Не моє жадане світло! Все безжально зникло…
