Біжить із горів на долину
Шумливий Серет,
Ховає сріблясті води
В верболози в очерет.
Тут над берегам
бігав я хлопчину,
Тут у перше полюбив
Чорняву дівчину.
Солов’ї нам співали
В лозах в очереті,
як ластівки, ми купались
У річки –Сереті.
Тут уперше впізнав,
Як треба любити
Тут мої друзі
Без чого у світі
не можливо жити
Куди б доля мене
Не манила в світ
Сюди повертаюсь
Тут юнацький цвіт.
Не тікайте діти
В невідому чужину
Не лишайте на поталу
Свою батьківщину
