А дощ за вікном знов малює картину:
Твій образ, що квітне глибОко в душі,
Купається в світлі погожої днини.
Я дихаю рівно, а не на межі.
Там я ще тебе обіймаю сміливо,
Без страху, що згодом настане пітьма
І вірші в безмов'ї потонуть журливо,
В яких донедавна тобою жила...
07.11.2025
