Гортаю сторІнки і знову
Везувій на схилі гори,
А вітер не зовсім притомний
Як протяг навпроти нори.
І чути:– Послухай, Овідій,
Аж раптом - Эльфійський берил,
В горах безумовні циклопи
Вже застують шлях між могил.
Не будем чекати триногу,
Не станемо нити й блудить,
Щоб кожен дорожній дорогу
Не зміг загубити й на мить…
