Він кохатиме тебе завжди,
У ріках горя, у пітьмі душі.
Адже в це не складно повірити знову,
Рідній твоїй душі.
Коли вона покаже себе всю навиворіт,
Вкладе ножа у твої ніжні долоні.
І чекатиме твого вироку,
На холодній сирій землі.
Для чого ти сама його вбила,
Для чого знехтувала тим єдиним в житті.
Адже сама прирекла себе та його,
На вічні муки завжди у цьому житті.
