Мільйони однакових вулиць,
мільйони розбитих сердець.
У квітні хлопчина сутулий
кохану веде під вінець
А поряд весна зеленіє
і плаче ранковим дощем
У небо здіймається змієм
майбутнє загорнуте в щем…
Він знає: миттєвості кожні
гартують омріяний шлюб
Під звуки сирени тривожні,
під шепіт закоханих губ
Їм випало щастя зустріти
у час коли зраджена Суть
Весною знекровлені квіти
до церкви щоденно несуть...
Та квітень собі обирає
закохану пару одну
Цю мить називаємо раєм,
в цю мить прославляєм весну
Хоч доля крутим поворотом
розбила скляний храм добра
З дитинства він був патріотом,
з дитинства він шлях свій обрав
Колись перед сном йому мати
читала Шевченка віршА
Ти спробуй такого зламати
у нього, мов кремінь, душа
У нього синці під очима
видніється вже сивина
У двадцять – він справжній мужчина
чия в тому, Боже, вина?
Та правильну вибрав дорогу,
сміливим доступний грааль
Герої кують перемогу -
майбутнє загорнуте в сталь
Улітку гойдається жита
колосся таке запашне
Він вибрав Вкраїні служити -
сутулий хлопчина в кашне….
Патріот, син землі своєї, якому мама в дитинстві читала Великого Шевченка, навіть не стоїть перед вибором між коханою дівчиною і Україною. Він свідомо вибирає Україну й іде захищати її від ворога, бо він УКРАЇНЕЦЬ і цим усе сказано. З такими захисниками ми ПЕРЕМОЖЕМО!!! Знаємо! Віримо! Усе буде УКРАЇНА!!! Дякую, Тарасе, за чудову громадянську лірику!
Бездоганно! Така правда життя. На одному плечі любов, на іншому - війна. Дві коханих, дві обраниці - кохана дівчина і Вкраїна. За них, він, простий хлопець, як кожний із нас серед наших вулиць, не з голівудських блокбастерів вигаданий герой, а справжній, віддасть і своє життя за цих двох коханих, яких доля йому обрала. І таких зараз мільйон захищають те, в чому для них і сенс життя. І з Лесею погоджуюсь, бо не раз таких теж зустрічав, які потім, після нашої перемоги будуть піарити себе "героями", бо в них і бабла вистачить засвітити себе десь на камеру, як було вже з такими "афганцями". Як тоді казали, "чим далі від війни, тим більше героїв". Та ті, хто дійсно обрав свою дорогу - пройдуть її до кінця, і без зайвого "галасу". Дякую за вірш. Міцно тисну руку.
Ви все вірно прочитали
Паралелі - терези, кохана/ батьківщина. І тут герой розуміє, що для щастя в майбутньому з коханою потрібно стати на захист батьківщини.
Героїв завжди чомусь описують пафосними гіпергігантами. Вони звісно і всередині такі є, але це здебільшого пересічні люди, молоді хлопчаки/ дівчата, котрі були вже народжені у Незалежній Україні, у котрі не знають альтернативної совкової реальності.
А та худобина все рівно буде. Хто буде найбільше потім махати шашкою той найдалі був від бойових дій і найменше доклався до перемоги. Важко те нетопиме Г (шуфрич і іже з ними, котре при любих розкладах карт- на плаву тримається) але є гарний сигнал від світу. У 2023 вже такого бездумного керування державою не буде. Все тепер під строгим контролем . Тому прості герої вулиць , сутулі хлопчаки мають шанс бути не забутими
Зворушливо написали. За кадром побачила вибір звичайного хлопця, який, можливо і в армії не служив за станом здоров'я. Я знаю багато такий хлопців, які не служили в армії( може, не хотіли, час такий був) , а зараз вони на фронті, з перших днів. І бачу багато переселенців з гарною спортивною статурою, які порозселялися по селах, приїзджають раз в тиждень скупитись в магазини, що працюють вночі. Така правда.
Десь такий образ і був запланований мною
Радий що врешті вийшло
Не завжди перше враження про людину вірне, героі марвелу у нас не рулять
Головне щоби потім ті «спортсмени» не купили собі звання убд, і не махали ним в блогах