на небесних полотнах Митець мастихінить пейзажі
серпантинні кути на крутих горизонтах плато
то обличчя в рухливому хмариві явить і змаже
і затре його більш не побачить ніде і ніхто
три хвилини буття ніби слід на чиємусь мольберті
і зостався живим ще на вік а то може й на два
імплантований з неба на землю і будьмо відверті
саме так нам приходять справжнісінькі сущі дива
***