І Тадж-Махал мене благав,
І птиці Наски снились,
Щоб не мовчав я на загал,
Вимолюючи милість.
Та оніміли вівтарі,
Під шибениці впавши.
І перемітники старі
Мене кляли, як завше.
І за туманом для роси
Я біг на запах моря.
Та що у Бога не проси –
А з ним не будеш поряд.
