Мамо! Три колоска пшениці,
Палають вогники у вікні ,
Та пустий горщик у світлиці ,
Десь пахне хлібом в далені .
А їм хотілось те дитинство,
Солодке, з пряником в руці,
Та влада коїла злочинство,
Морила голодом - катці.
За тих- три колоска пшениці,
Віддали нелюдам життя .
Ті ж не розкрили таємниці,
Бо мали нелюдське почуття .