Прекрасна, неповторна, осяйна!
Така вона, ця чарівниця осінь,
Довірлива, і трішечки сумна.
Тендітна, як берізка жовтокоса,
Малює сонце в золотих садах
Розвішує тоненьке павутиння.
І там, де не співає жоден птах,
Звучить мінорна музика осіння...
...Вже зовсім скоро налетять дощі,
Як закружляє вітер над полями...
Хоч літо довго житиме в душі,
Та мрії полетять за журавлями...
