Забуваємо з роками, забуваємо, що колись так гріло серця нам, а що завтра буде ми не знаємо, долі кращої бажаємо синам! Помилки в поразках пожинаємо, запеклися ранені серця, щось забули, щось не забуваємо, порятунку просимо в Творця! Наче свічка швидко ми згораємо, а у щастя істини прості, не цінуємо і швидко забуваємо, шанси що були в нас у житті!