|
У горах випав білий,білий сніг,
накривши скатертиною Карпати.
Змінивши білим кольором,цей світ -
цей світ,який ні словом,ні пером не описати .
Дерева у горах у білих кожухах,
і гілками ніжно Зиму,всі вітають.
І полонина сяє у нічних зірках,
що на покритій снігом,полонині - вигравають.
А знаєте,де казка є,ця вся -
це Закарпаття,рідне моє.
Хай на дворі,панує і Зима,
та край мій,зачарувати завжди зможе.
Красу свою покаже,він завжди,
і зачарує,ніжну людську душу.
Весілля Закарпатське і колядники -
Зима у святах,не терпить край мій скуку.
Хай пори року,на дорі минають,
а Закарпаття краще,кожний раз.
Гірські мелодії у душах наших грають,
над Закарпаттям,рідним нашим - немає сили,навіть час.
ID:
900645
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.01.2021 18:13:48
© дата внесення змiн: 08.01.2021 18:15:02
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
