I ввiрвалося горе, зламавши дитячi дороги.
Роздiлило... Змело...Перервало...Загнало у кут!
Не шкодуючи, викрало мрiї, створивши погори...
Та вiдкрились назустрiч обiймами руки пiдмоги,
Щоби пам'ятi квiти зiбрати у сонячний жмут...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Степана Криля (№21), з третього тому «Луганщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
30.04 2020 Португалiя
