В обличчя наші б'ється вітер змін
Зустрічний знову він, є традіційно...
І багатьом чеканням навзамін,
Крах обіцяє надто емоційно.
Полинний затаївши аромат,
Гіркотно тверезить від романтизму.
І пропонує йти хутчіш назад,–
Не знати щоб тревог і драматизму.
Але я впевнений, що більшість з нас,
Лице йому підставить, а не спину.
І рине в мандрувань чудовий час,
Зрідка́ влітаючи на стромовину.
Бо знаємо, що тільки смільчакам
Знайомий пряний підсумок звитяги!
Тому й усім погрозам і вітрам,
Кидаєм виклик, повнії наснаги!
Оригінал.
В лицо нам снова ветер перемен...
И встречный он, уже традиционно...
И многим ожиданиям взамен,
Сулит крушение бесцеремонно.
Тая в себе полыни аромат,
Он горечью трезвит от романтизма.
И предлагает повернуть назад,
Чтоб избежать тревог и драматизма.
Но я уверен в том, что, большинство,
Ему лицо подставят, а не спину.
И окунется в странствий волшебство,
Порою вылетая на стремнину.
Ведь знаем мы, что только смельчакам.
Знаком в итоге пряный вкус победы.
И потому угрозам и ветрам,
Бросаем вызов, полные надежды.
Автор Віктор Залевський
