Коли біда тебе спіткає,
Отямся, не заламуй рук!
Вона нас грішних позбавляє
Від вічних, невимовних мук.
Бог вірним вмощує дорогу
Не квітами і не шиттям!
Душа в біді восходить Богу
Смиренним, слізним каяттям.
Бог знає лік твоїм чеснотам,
Років гортає сторінки...
Скоріш радій своїм скорботам,
Бо це оплата за гріхи!
