Я за сонце в цьому світі,
та під хмарами життя
чую лиш слова позірні
і навколо суєта...
Непогодою лякають
шторми днів таких серйозних,
а конфузи псами лають,
тільки б не затнувся подих....
За промінчик би зловитись
в безпросвітній порожнечі.
Й вищим силам помолитись,
щоби опади були до речі...
