І нас колись не стане, а робота буде,
як хитрий вовк у шкурі тих овець.
Але куди так поспішають люди,
і де є спокою завітний острівець ?
Усе змішалося між праведним та грішним,
лишень купюри в мізках шарудять.
А збоку саркастичне іронічне вічне
когось покличе раптом у блаженну даль.
