Тендітна пташка,як тобі живеться
у цьому світі.Ти така мала.
Тоненькі ніжки-тонкі паутинки.
Здається зробиш крок і їх злама.
Таке маленьке тільце.Таке маленьке серце.
Та якось треба жити на землі.
Мене не бійся,пташко.Я так тебе жалію.
Не зроблю зла ніякого тобі.
З тобою ми живемо в цьому світі дивнім.
Сусіди ми по дачі,сусіди по життю.
Ми любим тепле сонце і землю-нашу матір.
Я як і ти довірою живу.
Ти ходиш по городі.Земля пухка і тепла.
Саджаю я картоплю.Комах шукаєш ти.
Мене ти не боїшся.Та я боюсь за тебе,
щоб не зламала ніжки.Вони такі тонкі.
Хоч ти така тендітна.Та дужі крила маєш.
Вони тебе підносять аж до хмар.
А я така велика,без крил і не літаю.
Ось так живемо поруч.Без сварок і без чвар.
Чекати буду.На город я вийду.
Знайомі ми з тобою вже з весни.
Як зацвіте картопля ти прилітай до мене.
І не сама,з маленькими дітьми.
