Це не я, це амнезія, амнезія
Поруч янгол є і демон, певно звір я
Ніби зілля амброзія
Тисне скроні, давить тім’я – амнезія
Серед сузіррь та проспектів
Блукаю загублений
На пів порожній
Без знайомих та спогадів
Очі без подиху
Розум без кроку
Кулі без пороху
Відчай – нівроку
Зерням під дерево
Стомлений ляжу
З небом розмову
Може впізнає, що ж я за черево
Ночі без тіні
Душі не винні
Що вони є в нас
Я загубив час
Хто я і де я ?
Не відання … … … .
