Я не хочу, щоб сумніви в душу прокрались,
В мрії вірити хочу, та так, щоб збувались!
Що минуло, я знаю, назад не вернути
Й неможливо ураз, що було, те забути…
Та не можу замкнутися в тихому раї,
Бо в самотності спогад про давнє спливає.
Дуже хочеться жити і знати майбутнє,
І щасливі хвилинки ловить незабутні,
Хоч нерідко сумні почуття огортають
Й меланхолію стрімко в печаль обертають.
Як раніш – вже не буде, і марні надії
Залишають у спадок порожніми мрії.
Я дивлюся з молитвою щирою в небо,
Бо в порядок думки привести свої треба.
Вірю, зірка моя буде довго світити,
В чисте небо надія у мріях летіти.
24.07.2011 р.
