Прилинь…
Коли ридатимуть дощем
Над перевалом ці осінні хмари…
Сховай мене
Під зоряним плащем
Під звуки веселкової гітари…
Вплетись
В моє волосся золоте…
Нестримано… розхристано… стосило…
Лісами хай летить волосся те…
Так неповторно…
Зоряно-красиво…
Прийди…
Коли накотяться з долин…
Оті звабливі… ті грибні тумани…
Я із твоїх складатиму перлин
Собі пов’язки
На відкриті рани…
Напийся
Помаранчевих долин…
Що досі ти не смів навіть торкатись…
Адже вітри з весняних полонин
Не можуть
В косах осені кохатись…
Вплетися
У скуйовджене гілля…
Щоб я кричала…
Щоб благала… Досить!!!...
Зривай……………
аж до останнього листка…………..
--------------------------------------------
30 жовтня Неповторна Осінь
"Я із твоїх складатиму перлин собі пов’язки на відкриті рани…"
звідки Ви тільки берете ці слова..так близько мені.. Ви чарівниця, тому й вірш чудовий..)
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00