Р.К.
тушити в собі бажання сигаретою за сигаретою безжалісно холоднокровно
як тільки останні пелюстки облетять з вечірнього соняха неба
якщо я ніколи більше не почую твій зв'язаний з вовни голос
що луною лоскоче ребра
значить в бога немає серця..
коли б мала владу наблизити далекий початок вересня
вкоротити чекання загостреним лезом спогадів
поки тиша повільно і обережно затягує
мотузку на моєму горлі..
ув'язнися в мені сновидінь золотою обручкою на безіменному
із скам'яніло чистою як діамант сльозою
допоки не лусне по швах перший достиглий каштан
падаючи під ноги..
