Вони героі істини й кохання
Щось шепчуть нам на вухо про любов,
А я впиваюся гірким стражданням
І завмираэ в венах кров.
Ніхто нікому тут вже не потрібний,
У кожного своі злоякісні пухлини.
На грудях виблискуэ той хрестик срібний,
У кожного своі ще півхвилини.
Вмиваэ радо кожен босі ноги,
В багні суспільному застряли аж по шию.
Шепоче вітер:"Мені б до перемоги,
Тоді я істину усім відкрию".
Дивлюсь, як пожираэ банкомат купюри-
Солодкі папірці людського болю...
Сьогодні буде відкриття гравюри,
Тіэі, на якій слова про волю.
Ще майже рік до перемоги,
А вітер дме вперед, не опускаэ крила...
Сусід чарками залива' тривоги:
Ще вчора вмерла його мила.
До божевілля ще півкроку:
Вони героі істини й кохання.
Його дитині іще немаэ року;
А я впиваюся гірким стражданням.
