Скоро зима,
Зима наче бублик,
У кокосовій струшці,
Притрушена снігом.
На шиї коралі червоні тепло,
Мов сливки соковиті,
Що при ходьбі дзвенять,
Притулилися.
В нашій прозі прозоро,
Просвічує погляд.
Немов у воді —
У яку обличчя занурити,
Ось—ось схочеш.
А ген зима настане —
І вода замерзне,
Тож най нам ніколи не буде жалю,
Що ми не встигли,
Умитися…