Розкрий свої долоні та серце своє,
Ти-друг і людина,яку я люблю.
Згадай,як минуло дитинство твоє,
Бо я в ньому частку свою віднайду.
Забудь про образи й погані слова,
Для мене-ти квітка та ніжна роса.
З тобою я буду завжди до кінця.
Пробач за байдужість-вина тут моя.
Твій сміх надихає й дарує тепло,
Люблю,як смієшся-так добре мені.
Пробач за той день-бо не варте воно
І краплі душі,що дарую я зараз тобі.
