Плаче вранці трава і не день, і не два,
З першим променем сльози зникають,
На прощання тобі я сказав ці слова,
Що увечері знову чекаю…
А на вербі старій соловей не змовкав,
В нас німіли вуста в поцілунку,
А під ранок туман перший промінь сховав,
Мов закрив понад лугом фіранку.
Я до тебе прийду, коли сонце зайде,
Коли зорі на небі засяють
Та кохання моє, шлях до тебе знайде,
Солов’ї знов пісень заспівають.
Закричали сичі, роси впали на луг,
На побачення птахою лину,
А пісні солов’я зачаровують слух,
Знаю вийдеш ти вже за хвилину.
, а то поки наведуть марафет, то бідний соловейко захрипне 
