Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Гуцол Оксана: Не мій він… просто не такий - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Назар Йордовський, 20.01.2013 - 00:04
Я все надумав собі сам Несуть мене ноги. Куди? Кудись вдаль. Не бачу дороги, Все затьмарює печаль. Все навкруги шумить І йду я, наче після бою. Згадую кожну мить, Яку провів з тобою. Згадую, як вперше за руки взялись, Як один на одного дивились І як перший раз цілувались, Сни, які про тебе снились. А так, між нами нічого не було. Хоча, мені здалося, щось спалахнуло, Десь всередині, десь там. Я все надумав собі сам. Рахую години до побачення, А для тебе це все немає значення, Як і я, для тебе значення не маю. Чи ти не віриш, що тебе кохаю? Чи, можливо… Та, ні! А, може, Не потрібне їй моє кохання. Що мені робити, Боже? Au revoir, чи марні сподівання, Що колись полюбить, Пригорне, приголубить. Ніхто мене не приласкає. Що мене на цьому світі тримає? Чи не легше піти у садочок Та й на шию мотузочок… ? Цьому ніколи не бувати. Хто ж замість мене буде віршувати? Ще не всі написані вірші. А чим вони кращі? А чим вони гірші? Не кожному пролізти ці хащі. Її забуду. Наче нічого не було. Хоча, мені здалося, щось спалахнуло, Бо ж болить, десь всередині, десь там. Я все надумав собі сам. Назар Йордовський, 19.01.2013 - 23:44
То напевно є кохання А пам’ятаєте…? Писав, Що готовий все життя пробачення просити. Напевно, я вам збрехав. Не можу знову цього зробити. Тягне до тебе невідома сила, То напевно є кохання. Не можу без тебе мила І сам ж руйную свої мрії й сподівання. На дзвінок від тебе чекаю І сам вже вкотре СМСку набираю, Але себе не заставив, Тобі її ще не відправив. Мовчки страждаю, Та ще й вірші свої складаю Про кохання нещасливе І яке життя несправедливе. Не знаю, щоб далі сталось, Але у ж долею так склалось, Незнайомий друг пораду дав І я б зараз його розцілував. «Я не вірю, що ти усе зруйнуєш І просто втратиш таку красотку. Тоді ти мене по-справжньому здивуєш. Можеш відразу лізти на висотку… Попробуй їй ту СМСку відіслати, Можливо саме на неї вона зараз чекає. Що ж там далі? Ніхто не знає. От, що хочу я тобі сказати: Якщо уже у прірву летиш, Що тоді тобі втрачати? Чому б не спробувати політати? Може ще злетиш.» І задумався я над цими словами. Не багато ж було поганого між нами. Відправляю повідомлення двома руками. Що ж далі буде з нами? Все залежить лиш від тебе, Все можливе буду я робити і від себе. Та тобі лиш обирати, Де можна, а варто пригальмувати. Гуцол Оксана відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
але, мабуть, то було захоплення, на жаль... бо відійшло в історію лише за кілька днів, залишивши по-собі тільки спогади про гарні очі... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||