|
Я не люблю червону каву, ні не п’ю,
Коли годинник зупиняється за північ,
Наллю горнятко, свічку білу запалю,
І запитаю про думки занадто вічні.
Сьогодні в день такий як всі, такі як всі.
Три чорні кола написав навколо світу,
Тримаю пальці я стискаю у руці,
Життя у лініях написану розмітку.
Дороги, звідки знати, але майже тут,
Поет чи ні, багато правди в запитання,
Порожній за плечима, починався суд,
Де на вагах балансувало не кохання.
Зізнання? Ні, це буде краще за життя,
Які ми знаємо математичні дії,
Я це ім’я, але я більше ніж сім’я,
Моє велике небо є реальність мрії.
В цій алегорії заплутані слова,
Кому води з горнятка, пийте рідні люди,
В сльозах я просто вічність дуже цілував,
І залишався далі часом просто бути.
2.12.12
ID:
381970
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 02.12.2012 21:25:40
© дата внесення змiн: 03.12.2012 22:37:10
автор: КРІПАКОС
Вкажіть причину вашої скарги
|
