Ти дорогою йшла білосніжна,
Доторкнулась до тебе рука,
Ти для мене як квіточка ніжна,
Та однак недоступна така.
Я стояв, ти приходила мимо,
Дарував я усмішку тобі,
І пройшла ти, дівчино, цнотлива
Не в любові, не в явній злобі.
Колихали у річці нас хвилі,
Та для тебе байдужим був я,
Бо тобі лиш молодчики милі,
А не дядько, як кажеш сама.
Чи признання мої вже запізні,
Я повів! Гомоніла ріка:
"Ти для мене як квіточка ніжна -
Та однак недоступна така".
