Догорає день в бур’яні,
Його іскорки останні
Сяють у небеснім морі.
Так народжуються зорі.
Колосок із колосочком
Поспліталися віночком.
Спурхнув той на віть низенько -
Завеснівся місяченько.
Від нежданого заходу
Квіти розгубили вроду -
Розридались медоноси,
Й заясніли в полі роси.
Нічка їх журбу вловила,
Туманцем пахким сповила,
Положила в люльку гаю,
Заспівала: - Баю, баю…
Заспокоїлися квіти
Й спали в духмянці мов діти…
Доки солов’ї під ранок,
Не стривожили серпанок.
Заспокоїлися квіти
Й спали в духмянці мов діти…
Доки солов’ї під ранок,
Не стривожили серпанок.-така серпанково-ніжна і трепетна Ваша колискова... Аж на душі потепліло...
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00